У нашому просторі лінгвістичному існує такий фразеологізм: «де три українці, там три гетьмани» не тому, що українці роз’єднані, а тому що посада гетьмана була виборна. І якщо гетьман не виконував своїх зобов’язань перед громадою, то Майдан казав йому – іди геть. Після цього ці гетьмани, які ставали колишніми, збиралися разом за столом. І так за столом було не менше, як три гетьмани. Тому не треба у нашу підсвідомість прищеплювати нехарактерні для нас ментальні риси. Ті, хто виродився, можливо, ці принципи сповідують. Але не ті, хто йдуть всупереч усьому. Це – перше. Ще один фразеологізм, який спохабили в «совєтскіє врємєна», – «моя хата скраю і я нічого не знаю». Хоч насправді первісно наш народ означив це по-іншому – моя хата скраю, перший ворога стрічаю. Браво, нашому народові за такі фразеологізми – «де три українці, там три гетьмани» і «моя хата скраю, перший ворога стрічаю»!