Ще не було такого режиму в світі, якому вдалося би здолати українця. Навіть якщо українець сам себе заганяв до ями, то обов’язково знаходилася така ядриста українська сила, яка його за чуба з цієї ями витягувала. Тобто в нас немає іншого варіанту у цій боротьбі, як перемога. Крім того, це не просто на кін історії поставлено перемогу України, це перемога усього цивілізованого світу.

Найбільше дивує, як усі навперебій обурюються діями московського звіра, особливо щодо МаріЮполя. Нарід! Ви коли востаннє читали історію України? Там усе це було постійно і систематично. Зокрема Голодомор, терор, катування зв'язкових УПА, убивство Коновальця, Шухевича, Бандери. Ваша наївність лише заохочує цих сатаністів. Вони отримують насолоду від ваших обурень та проклять. Це їхня їжа.

Окупантомовний українець – це найкращий трофей путіна і символ поразки України перед Росією: вона вичавила з українця його душу й наповнила своім міром і язиком – рускім.

Символи війни – це насправді вектори подальшого розвитку нації.

Моє улюблене слово – постріл. Це вбити ворога. Не задумуючись взяти і вбити. Це наше завдання – знищити ворога.

Мовна толерантність – це толерантність до зла. Це толерування зла народило війну.

Війна відкриває наші приспані можливості і піднімає з надр душі незвідану силу єднання і спільного пориву знищувати ворога.

Війна – це завжди для нації шанс або зазнати поразки, або кардинально змінити хід історії у власному домі.

Війна в Україні витягнула на поверхню усі найколосальніші внутрішні проблеми світу. І не просто проблеми світу, а проблеми моралі. Бо якщо нема моралі, не буде держави. Якщо не буде держави, буде просто-напросто стадо, яке не підлягатиме жодному управлінню.

Битви насправді виграють тоді, коли їх масово підтримує увесь народ.