Дорога Україно! Ти здіймеш крила у своїй величі кривавої боротьби кожного покоління. З Мечем і Словом тріюмфально утвердишся на кожній п'яді своєї землі і скажеш: "Україна понад усе. Українці для України. Україна для українців". Ти ніжно огорнеш кожного з нас кольором неба і пшениці, аби відчути глибину щастя від нашої неподільности і самодостатности. Вітаю. Не буває світлої радости без кришталевих сліз. Не буває великих здобутків без великих втрат. Не буває веселого сонця без гримучих дощів. Дай, Боже, змужніти і стверднути нам на цій кривавій дорозі до нашої Свободи.

Яких же ми маємо прекрасних провідників, що вони навіть мертві так впливають на тих, які не здатні осягнути силу духу українців. Такі постаті як Степан Бандера і як Роман Шухевич – вони є чи не найкращим лакмусовим папірцем на зрілість українців бути нацією і мати свою державу.

Я – українка. Це для мене Галактика. І якщо я кажу слово – Слава Україні, то це не пусте гасло. Я реально хочу прославити свій народ на цілий світ.

Ще не було такої сили у нашій історії, яка би здолала українця.

Якщо хтось вважає, що він пізнав природу українців, то він вже програв. Ні пізнати, ні вичерпати, ні перемогти нас неможливо. Чому? Тому що націоналісти сповідують закони природи. А закони природи – це над усе.

Ще не знайшовся такий історичний момент за все наше існування аби українця хтось поборов.

Ми маємо розширювати коло українського світу. Тоді воно буде міцне і стане нашою фортецею.

Питання федералізації не має бути на порядку денному взагалі. Її можуть порушувати лише ті політики, що хочуть збурити середовище в Україні із середини. Українці незалежно від дуже складних історичних обставин, незалежно від того, що Україна була розполовинена між різними завойовниками, завжди знаходили оце кровне духовне прагнення – бути разом. Україну спільно у цілісний органічний організм об’єднує наша висока культура. Культура, яка також тривалий час була поневолена. Але культуру неможливо заасфальтувати. Крізь асфальт однаково проб’ється українське зерно, незалежно від того – чи воно в Донецьку, чи воно в Галичині, чи воно на Закарпатті. Українці заходу і українці сходу завжди допомагали один одному у боротьбі.

В Україні є одна фобія – українофобія. І українофоби зазвичай хохли-ренегати.

Чорнобривці – це жовтогарячий колір. Це колір України. Це колір вертикалі нашої. Це колір торжества перемоги нашої великої. Це колір нашої нескорености. Ні одна нація не асоціює себе з чорнобривцями. Тільки ми.