Одягнутися у вишиванку – це зовсім не означає стати українцем. І якщо люди зараз одягаються у вишиванку тому, що це модно, то я хочу впасти на коліна перед Господом і просити Його, щоб Він припинив таку моду. Тому що не може бути модною мама.

В Україні є одна титульна нація, яка називається українці. Чиє найбільше право в Україні зневажено? – Українців. І якщо українець Сходу і Півдня не хоче цього усвідомити, він має дуже серйозні проблеми із власним способом мислення. Тоді він має визнати себе рабом на території, яку окупували починаючи з 1654-го року.

Нема більшого щастя, як наші вишивані діти... до сліз. Сонечка наші золоті. У віночку моя Україна. Горда і нескорена.

Українець за своєю суттю власник і індивідуаліст. Прийшла орда комуністична і почала вбивати оце почуття власництва, бо забрала в українця все, починаючи від корови і закінчуючи хатою. Вбила почуття власництва і намагалася прищепити йому колективістський дух. А це стадний дух.

Не вистачить життя, аби збагнути водночас українську силу і безсилля.

Український світ неосяжний. Пізнаваймо його силу і ставаймо нацією переможцем.

Українці! Станьте врешті-решт самостійними. Перестаньте зазирати в рот представникам тих держав, які сьогодні панують. Врешті сповніть тезу вашого Славня: «запануєм і ми браття у своїй сторонці». Ми не запанували ще у своїй сторонці, тому ми заглядаємо у рот, що нам каже хтось ззовні.

Неможливо окупувати українського серця і української душі, якщо це серце і ця душа має вістря національної гідности.

Українці – унікальний народ в тому сенсі, що вони свої перемоги обертають в поразки. Але велике щастя полягає в тому, що ще ні одна поразка українців не вбила остаточно. І не вб’є.

В Україні має панувати українець. У нього немає іншої батьківщини, де він зможе зреалізувати своє право на буття через українську мову абсолютно у всьому.