«Орлиці не сповідаються перед гієнами» Афоризми та сентенції Ірини Фаріон Сила і краса – це чар українців

До того часу, поки українець не буде агресивний і експансивний на своїй власній землі, будуть нас бити. І ми весь час будемо аналізувати ці явища мовної дискримінації українців. У нас не дискримінують жодний етнос, крім українців. У нас не дискримінують московитів, не дискримінують угорців, не дискримінують румунів, не дискримінують поляків. У нас дискримінують тільки українців. Тому що українці їм це дозволяють.

Прізвища – це дуже серйозні маркери. Тому з українським антропоніконом весь час воюють. Тому в нас Стьопа, Фєдя – це маркерні імена. Тому в нас гібридна війна – тому що в нас гібридне мислення. То виходить, що українець не готовий до своєї держави. Якщо він весь час лягає за чужинця і весь час чужинцеві хоче служити.

Якщо ми не збережемо цілісність душі української, то цілісність території завжди буде загрожена.

Україна кардинально змінює ментальність світу. Україна поляризує світ і розводить зло і добро по різних полюсах. У цьому полягає справдження думки Ярослава Стецька, який казав, що якщо Вашингтон є центром збройної сили, то центром морально-духового розвитку є Київ. Тобто центром відродження людської моралі і духовости є Україна.

Не маємо претензій до світу. Світ зміниться тільки тоді, коли зміниться Україна. А Україна приречена змінитися. Тому що Україну вже змінюють Збройні Сили України. Головне завдання нашої влади полягає в тому, аби вона встигала за Збройними Силами України.

Сила українського духу в українському фольклорі і в українському епосі. Це змагання, це боротьба – український епос. Про цей епос треба говорити, витягувати його з надр історії і показувати.

Селянин – це головний носій мови. Якщо хтось вважає українську мову сільською, хай трахнеться головою об мур. Найкраще, що може бути в світі - це село. Це колиска, звідки ми всі вийшли. Всі культури вийшли із села. Бо культура міста – вона вторинна, а культура села – первинна. Село – це те, що поселилося і пустило коріння.

У нашому просторі лінгвістичному існує такий фразеологізм: «де три українці, там три гетьмани» не тому, що українці роз’єднані, а тому що посада гетьмана була виборна. І якщо гетьман не виконував своїх зобов’язань перед громадою, то Майдан казав йому – іди геть. Після цього ці гетьмани, які ставали колишніми, збиралися разом за столом. І так за столом було не менше, як три гетьмани. Тому не треба у нашу підсвідомість прищеплювати нехарактерні для нас ментальні риси. Ті, хто виродився, можливо, ці принципи сповідують. Але не ті, хто йдуть всупереч усьому. Це – перше. Ще один фразеологізм, який спохабили в «совєтскіє врємєна», – «моя хата скраю і я нічого не знаю». Хоч насправді первісно наш народ означив це по-іншому – моя хата скраю, перший ворога стрічаю. Браво, нашому народові за такі фразеологізми – «де три українці, там три гетьмани» і «моя хата скраю, перший ворога стрічаю»!

Головне для нас не загальне гасло, що ми європейці. Головне для нас інше гасло – ми українці. Бо ми прийшли у той світ з Божої волі аби демонструвати свою окремішність, свою неповторність і свою самобутність.

Україна має стати червоно-чорною. Бо саме цей прапор є прапором наших найвищих змагань у найскладніших умовах.