Мова – це скеля, на якій стоїть велика українська споруда.

Сила мови полягає не в знанні лексики. Сила мови полягає у вмінні цю лексику сполучати.

Англоманія має наслідки для суспільства в цілому. Англоманія, на мою думку, призводить до атрофації мозку.

Мова – це передусім етноніми як основні червоні лінії ідентифікації.

Мовний дім – це твій спосіб мислення. Мовний дім – це твоя ідентичність.

Люди, які за своєю свідомістю є рабами, будуть заступати навальну московізацію навальною англіїзацією. Поміняють государя на сера.

У своїй державі завжди має існувати своя система ієрархічних цінностей. І на пікові тих цінностей, якщо ти вільна людина, а не раб, буде твоя мова. А далі буде градація мов залежно від твого інтересу.

Щойно наша мова набирає виняткової висоти, як її збивають ще "вищою" ракетою. Англіїзація в теперішніх умовах війни - це не просто державний цинізм, а ірраціональна ненависть до Мови, що робить нас ЄДИНИМИ І НЕПОВТОРНИМИ в світі. Не йдеться про аксіому вчити різні мови, зокрема інгліш, йдеться про національну честь мати свою мову за понад усе.

Англізми - це новітній суржик старих рабів.

Тема англізмів в українській мові вийшла за межі філології. Це проблема національної тожсамости і здатности нації протистояти згубним глобалістським і космополітичним впливам.