Коли ми говоримо про війну з корупцією, про проблеми люстрації і всяке інше, то я не маю ані найменшого сумніву, що це є речі вторинні порівняно з тим, якщо нація не готова захистити своєї церкви, якщо нація не вміє захистити своєї мови, якщо нація не виставляє своєї оптики на свою історію. То тоді нема чого боротися з речами, які є наслідком того, що ти не захистив спочатку.

Держава будується не стільки державними інституціями на зразок Уряду, Верховної Ради чи суддівської гілки влади. Найосновніша державна інституція – це свідомість її громадян.

Нас неможливо завоювати ззовні. Ні з боку московії, ні з боку якоїсь іншої держави. Нас можна знищити лише з середини. Нас можна знищити лише тоді, коли холуй подасть руку загарбникові. На превеликий жаль у нас в державі вистачає холуїв.

Треба врешті-решт навчитися правдиво читати свою історію і розуміти, що в основі сильної держави лежать дві фундаментальні речі. Річ перша – це сила закону, а не закон сили. Друге – це сила культури. А сила культури – це винятково своя мова, своя історія, своя церква, своя традиція.

Сильні і мудрі політики ніколи не поведуть беззбройний народ на бандитів у формі «Беркуту». Сильні і мудрі політики будуть шукати найрізноманітніших способів, аби зберегти соборність, цілісність, внутрішню силу нашої держави. Сильні і мудрі політики розуміють, що саме рівень свідомости громадян формує і будує сильну державу.

Коли держава слабка, коли держава не вміє захистити титульної нації, тоді вона починає захищати утворення, що називають себе національними меншинами.

Завше у будь-якій політичній організації, і не тільки політичній, існують різні думки, течії, існує внутрішнє протиборство. І не треба робити собі з того трагедії. Навпаки, треба обирати свій шлях і вперто йти і робити те, що приносить користь твоєму домові. А твій дім називається Україна, а не просто помешкання, де ти перебуваєш.

Коли ми виховуємо своїх дітей, ми хіба повністю своїх дітей довіряємо школі? Ніколи в житті. Ми довіряємо дитину свою в першу чергу собі. То чому ми в такому важливому організмі, як держава, довіряємо побудову її чужинцеві?

Саме наступальна мовна політика передумова нашої перемоги. І якщо рабів це так дратує, то ми йдемо святим і переможним шляхом.

Наші з вами гетьмани розуміли, що цілісність їхньої держави і їхня держава – це межі їхньої мови. Теперішня влада цього не розуміє. Або тому що вона не українська, або тому, що вона напевно страшенно тупа. Або вона дуже звиродніла і засимільована. В цьому полягає наша трагедія.